Лютий березень в Маріуполі ТРЕД про початок війни. Нажаль, щоденників не вів, днями ще перечитаю щось доповню. Отже я давно читав ЛО та знав, що війни місто не уникне, і що руzня зробила з Алеппо, Грозним. 24 лютого ми прокинулись о 4 ранку від потужних плюсів калібрів чи хз яких


Я тримав в своїй машині повний бак на цей випадок, адже в січні 2015 гради вдарили по східному, де жила моя мати. Тому з того дня я намагався постійно слідкувати за ситуацією на нашому фронті, попутно розбираючись хто з наших керманичів русня їбуча.


В перший день я відкрив тві і побачив прильоти по всій країні і мій план втечі дав тріщину - ми не знали куди бігти і який в цьому сенс. Хтось з місцевих СПД сказав, що Маріуполь - найбільш захищене місто, бо тут Азов, купа зброї і потрійна лінія оборони - це я знав.


Дійсно багато років ми з дружиною аж на західному кварталі чули бої в Широкиному на сході, але останні кілька років було відносно спокійно. У 2019 мудрий нарід обрав ватного наркокапітулянта, який вочевидь готував ці території до здачі. Незгодні йдіть нахуй одразу підори блять!


Отже перші дні лютого ми не відчули нічого, життя йшло як завжди, в тві цікаві історії про віджаті бехи та циган-угонщиків. Все починалось дуже файно, хоча на той момент ми зібралися всією родиною 5 дорослих + мій мій син 9 місяців в квартирі тещі на ас2. Місто готувалось.


Десь в кінці лютого почалась перевірка сирен пов.тривоги, на вулицях багато патрулів ТО. Вже в кінці лютого були перші попередження повітряної тривоги - літаки 1-2 шт бомбили Сартану з Талаковкою на сході від міста. Тоді я ще думав, що то наші літаки бьють дирявих 🤦‍♂️


Інколи вирубали світло, попередження тривоги почали надходити в тг міської ради. Але ЖОДНОГО РАЗУ НІХТО НЕ СКАЗАВ ПРО ЕВАКУАЦІЮ!!! Проте з нових каналів почали надходити повідомлення про колони орків в Мелітополі. Все інфополе було зайняте Київом.


2 березня назавжди зникло опалення, світло, вода в крані та мобільний зв'язок. Дуже добре, що ми здогадались набрати повну ванну води й закупитись підгузками та питною водою і дитячою їжею, поки працювали магазини. Я не вірив, а знав, на що здатні ЗСУ плюс вважав ті літаки нашими


Поки вони не почали хуярити місто. В перших числах березня літак постійно кружляв у небі і накидував бомби за схемою, яку описував Антіколорадос по Алеппо - поліція, СБУ, пожарки, лікарні, тепломережа, водонасосні, вишки моб зв'язку. Після чого перейшов до цивільних будівель.


Десь 7 або 8 березня ми побачили під вікнами українські танки, що зустрічали орків з боку Мангуша, наче всі цілими повернулись в бік міста. До того наші хлопці врукопашну (з рпг) зустрічали орків з західного напрямку, схоже цього разу орків було вже дофіга. Але це тільки початок.


В ці дні люди вже розгоібали все що було в магазинах під наглядом ЗСУ, які не пускали до бухла. 8 березня я сміг потрапити на "Тищік" до офісу київстар, де можна було зловити слабий моб зв'язок та інет. В тг додався якийсь руснявий пропагандонський канал, на півдня засрав трафік.


Я намагався підгрузити новини від Шарпа та Ірини Геращенко, а також відкрити сайт ЛО. Вдалось лише трохи Шарпа. Азовці в тг розповідали про бої біля селища Моряків, як палять російських загарбників. По звичайному радіо крутили диру та русня звала ЗСУ здатись у полон, інфоомації 0


Літак вже постійно кружляв над містом накидував різні бомби, ми перестали знаходитись в кімнатах і ховались в тамбурі біля дверей за принципом двох стін. Ніч 9-10 березня ми запам'ятаємо на все життя - всю ніч літаки скидали касетні бомби, що розривались у повітрі а потім ЖЖЖЖАХ!


Коли 10.03 вранці я пішов шукати їжу та воду я не міг впізнати місто (р-н тищік-ас2), все було розбите, всюди ями від вибухів. Днем люди виходили на вулиці і робиои мангали, на різних окраїнах було чути бої, ввечорі весь горизонт полихав. І небо було постійно в тучах і -15-17*С


Вже 10-11 орки перли танками з західних окраїн міста, літак постійно їх супроводжував, тоді я намагався збагнути їхню тактику, щоб хоч якось розуміти як діяти. Приблизно 12.03 цей підор зкинув термо-барічну бомбу поруч з нашим домом, від чого вилетіли всі вікна з рамами внутрь.


Ми запришнули в тамбур в останній момент і я отримав дверями по спині. В квартирі знаходитись більше не було можливо, -17, повно пилу. До того нас звала до себе наша знайома - теж на ас2 приватний сектор. Вона казала в будинку товсті стіни 🤦‍♂️ Загасив паніку ми вирушили до неї.


Гіршої ідеї і бути не могло. В неї в підвалі можна було влізти вдвох і стоячи. По дорозі над нами і по нам з заходу летіли гради на вулицю Зелінського, якою ми їхали через різний мусор - дерева та цеглини. Вечір був спокійний, ми всі поїли і легли спати. Не встиг я заплющити очі


Як в будинок через один від нас прилетіла авіабомба. У вікні я побачив полум'я, яке несеться на мене, вибиваючи вікно кухні. Через дверний проєм на мене полетіли осколки скла, я тільки встиг закритись ковдрою і прощався з життям. Мати спала в кімнаті поруч з кухнею,


Вікно пролетіло над нею. Всі інші знаходились через кімнату від сторони вибуху. Хвилєю всі вікна і двері були нараспашку і вся хата наповнена пилом, в якому я побачив як дружина в паніці з сином на руках побігла до гаража в смотрову яму. Ми всі пішли в яму з нею, двері перекосило


На вулиці -18. В ямі ми теж добряче надихались пилу. Перечекали час і вирішили повернутись до хати, бо там хочь трохи тепліше. За 15 хвилин ми знов почули літак і вирішили йти в гараж мерзнути до ранку. Вранці ми сіли в машину і поїхали в нашу квартиру на західному.


Дорогу, якою добирались сюди, вже закидало крупним "мусором". Поки їхали пр.Будівельників спостерігали все бульший апокаліпсис, якого ще день тому не було, але ніяких ознак бойової техніки, ані підбитої, ані цілої. Всі вікна в домах побиті, на дорогах купи "мусора" та тролеї.


Як я і сподівався, в нашій квартирі були вибиті термобар бомбою лише вікна на балконі, в кімнатах вікна були цілими. Також в нас дома лежав збірний мангал, який ми ставили на поверху біля ліфта. Дуже добре, що в нас ще був запас їжі, воду брали з джерела нижче гаражів "Авіатор"


Спроба потрапити на квартиру тещі провалилась - русня закрила вхід до під'їзду і облаштувала в будинку вогневу точку, через пр.Миру з МЖК по ним били наші. Поки ходили, бачив 4 трупи русні на Зелінського та купу стр.зброї в парку біля літака на ас2. Люди бігали за їжею на склади


Склади на Запорізькій трасі. Ми кожного дня намагались принести звідти хоч щось, навіть знаходили питну воду та ділились з всіма сусідами. Днями на моєму поверсі в порожній хаті оселилися бійці НГУ з Херсону (служили в Маріуполі). В них був зв'язок з місцевими, розповіли ситуацію


Ми разом з ними (в цивільному) бігали за їжею та водою. Вони нас заспокоїли, що з нашого будинку працювати не будуть, вони лише спостерігали за вул.Гранітною і робили бойові вилазки. Я їх одразу попередив, що в нас повний під'їзд вати. Десь 15.03 їхню частину розформували


Хлопцям прийшло на картки по 15к замість обіцяних 100к і наказ знищити всі військові докази - доки, форму, зброю. Вони мені і моєму адекватному сусіду розповіли де схрон. 19.03 руzня зайшла в наш будинок і схопили їх в полон. Пізніше про все це я повідомив СБУ.


Протягом цього часу спостереження: ще на ас2 ми бачили, як літак нищів місто, інфраструктуру, ЛЕП, а потім і житлові будинки. С боку с.Моряків постійно щось горіло - і само селище, і колони орків. З боку Мангуша танки орків стріляли ще на підходах до міста прямо по будинках.


З ас2 можна було бачити розтрощени будинки по вул.Купріна, а також чути, як розривались танки орків на вул.Митрополітській. Звук від підриву боєкомплекту не зплутаєш ні з чим. Пізніше я збагнув, що з заходу міста майже з кожної дороги модна побачити Азовсталь - їхню ціль номер 1.


Отже при заході в місто підори одразу лупили в нього прямою наводкою, де завод загороджували будинки - зносило вщент. З західного кварталу та сама картина - танки йшли по Гранітній, Орлика, б-ру Шевченка і постійно били в напрямку Азовсталі або що потрапляло в приціл по ходу


За цей тиждень 13-20.03 я особисто побачив більше 50 (збився рахувати) розірваних танків орків. В більшості вони доїздили до пр.Будівельників (біля Катюши) і одразу там вибухали - інколи в них прилітало 10+ рпг, інколи арта Азовців. Одразу на вибух прилітав підор і бомбив будинки


Якщо він не з'являвся після 3-5 трупів танків - то за появи бомбив прям дуже багато і завжди біля горілої техніки. Мікрорайон 20а потерпав постійно не уявляю що пережили люди там. Але уявляю, що вони бачили - підвал і нічого більше (хто вижив). Багато людей з підвалів не виходили


Не виходили взагалі. Проте вже у 20х числах до них заходила русня і казала, що жах скінчився. Вже 18.03 орки ходили по західних кварталах як у себе вдома, у дворах шкіл та дворах багатоповерхівок біля перехресть стояли їхні бехи. Вони намагались контролювати кожне перехрестя.


Приблизно 15-16.03 я бачив як літак ракетами зпалив будинок на перехресті Орлика й Будівельників, горіло майже добу 3 під'їзди з 4х вщент з 1 до 9 поверху квартира за квартирою. В той день відчув себе бомжом, бо який сенс в цілих стінах, коли навколо вже нема міста((


Пізніше ще багато таких хпалених будинків бачив, і всюди шорхались підори. Коли 19.03 підори схопили хлопців з НГУ, вони одразу оселились в їхній хаті на моєму поверсі і віджали наш мангал, попросили і тупо не повернули. Я зрозумів, що треба тікати просто ЗАРАЗ. Але в нас малюк!


Я мав точно знати, щоб їхати на захід. Але не було абсолютно ніякого натяку на моб.зв'язок. Біля Щирого кума на 23му, біля Савони та Тищіка можна було зловити СМС. І я пішов 19.03 за зв'язком, щоб дізнатись хто з сусідів зміг доїати, або яка ситуація в Нікольському.


На Савоні спіймав київстар, але нікому не додзвонився, як потім опинилося - всі вони теж юули без зв'язку. руzня капітально положила наши моб.мережі. Але тоді я вирішив ще сходити на Тищік до офісу КС. Вже всюди тусили орки, на кожному перехресті перевіряли документи


Тричі роздягали до пояса. На офісі КС зв'язку вже не було, проте були "вагнери". Цим уродам було по 40-50 років і зброя в них була цікавіша, ніж у всіх кого я бачив до того. Один почав калаш тикать мені прямо в обличча, але постійно відходив, щоб я не дотягнувся мабуть.


Я навіть не встиг перепугатись, то був шок. Поруч сидів другий вагнер, почали питати хто я і що я, дістав все з кишень, роздягли до пояса і по 5 разів однакові питання ставили, дивились в телефон мій і дружини - звідки заряд? Хто оцей контакт? А цей хто? А что за "репер"?


О так ти репер? А ну зачитай нам щось. Зачитав їм Касту - Они (тут пізніше), тут як раз вийшов їхній командир дядька під 50-60 і почав мене залякувати, щоб я с'єбал додому і всім розповів, що ці садисти (показує на своїх орків) приїхали мене вбити, і їм похуй всі мої погляди...


І якщо я з ними не вбиваю укропів, то я ворог. А отам позаду них йдуть такі довбойоби, що взагалі їбошать все, що рухається (я так зрозумів - дондони тіктокєри). І відпустили. Вже була майже 18 година 19.03, по Будівельників я йти не хотів, бо там було чутно постріли.Йшов дворами


Top